На 72­у році життя раптово та передчасно помер відомий учений уролог­трансплантолог Євген Якович Баран, завідувач першим в Україні відділом трансплантації нирки та гемодіалізу, доктор медичних наук, професор, заступник директора з трансплантології Інституту хірургії та трансплантології АМН України.

Є.Я. Баран народився 28 травня 1932 р. в с. Туровець (Польща) в українській селянській сім’ї. Учасник Великої Вітчизняної війни. У 1956 р. закінчив з відзнакою Львівський медичний інститут, протягом 7 років працював хірургом­урологом Рівненської міської лікарні. У 1963–1967 рр. навчався в клінічній ординатурі, згодом в аспірантурі на кафедрі урології Київського інституту вдосконалення лікарів. З 1967 р. на науково­дослідній роботі у Київському НДІ захворювань нирок і сечовивідних шляхів (урології), перейменованому згодом в Інститут урології та нефрології АМН України. Саме в цьому інституті на повну силу розкрився талант Є.Я. Барана як хірурга, ученого, організатора наукових досліджень і медичної допомоги хворим. У 1969 р. захистив кандидатську дисертацію, у 1983 р. —
дисертацію на здобуття ступеня доктора медичних наук. Був одним із провідних учених урологів­трансплантологів України.

Основним напрямком досліджень професора Є.Я. Барана було розроблення і впровадження в реконструктивну й відновну хірургію нирок та сечовивідних шляхів необхідних фізіологічних принципів і, особливо, розроблення актуальних проблем позаниркового очищення крові й трансплантації донорської нирки. Наукові дослідження професора і його учнів виконувалися на сучасному методичному рівні й мають важливе соціальне та народно­господарське значення.

У світі науки професор Є.Я. Баран був відомий як керівник й організатор української школи трансплантологів. Він створив новий напрямок у вітчизняній трансплантології — розроблення науково обґрунтованих принципів профілактики і лікування реакцій відторгнення та інших ускладнень трансплантації донорської нирки на основі глибокого вивчення механізмів її адаптації в організмі реципієнта.

Під керівництвом Є.Я. Барана захищені 2 докторських і 8 кандидатських дисертацій. Він — автор 294 публікацій у журналах і збірниках, у тому числі 4 монографій та 34 робіт, опублікованих у країнах далекого зарубіжжя, його наукові розроблення захищені 10 свідоцтвами на винаходи.

Євген Якович Баран був одним із піонерів клінічної трансплантації нирки в Україні. Ним, починаючи з 1972 року виконані перші успішні пересадки трупної нирки в Києві, Донецьку і Львові — усього близько 700 трансплантацій. У відділі, який очолював Євген Якович, лікувалися понад 1800 хворих із хронічною нирковою недостатністю, яким проведено понад 80 000 сеансів позаниркового очищення крові і близько 800 алотрансплантацій нирки.

Під керівництвом і при безпосередній участі Є.Я. Барана в Україні була започаткована служба гемодіалізу і трансплантації нирки, яка розвивається й нині: готуються лікарські, середньо медичні та технічні кадри для цієї служби; підготовлено для Верховної Ради України проект Закону України “Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині”; у 1995 р. організовано І з’їзд трансплантологів України, на якому започатковано Асоціацію трансплантологів України, першим Президентом якої і став Є.Я. Баран. Зараз відділення гемодіалізу функціонують у всіх областях України, а в містах Донецьку, Запоріжжі, Львові та Одесі існують регіональні центри трансплантації й до останнього часу очолювана професором Є.Я. Бараном клініка трансплантації нирки і гемодіалізу, тепер уже Інститут хірургії та трансплантології АМН України, продовжує залишатися генеральним штабом усієї трансплантаційної служби України. Як заступник директора Інституту по науковій роботі з трансплантології професор Є.Я. Баран намагався робити все, що від нього залежить, щоб в Інституті розвивалися наукові дослідження з актуальних проблем трансплантології й активно впроваджувалися в практику роботи клінік операції таких життєво важливих органів як нирка, печінка і серце та щоб Інститут став базою підготовки і підвищення кваліфікації кадрів трансплантологів. У 2000 р. на базі Інституту проведено II з’їзд трансплантологів України, у 2001–2003 р.р. — три науково­практичні конференції з питань трансплантології, виконана вперше в Україні трансплантація серця і трансплантація долі печінки від живого родинного донора, проводяться трансплантації нирки як від живого родинного донора, так і від трупа. Співробітниками інституту виконуються 4 комплексні науково­дослідні роботи з питань трансплантології. Розпочато розроблення матеріалів передатестаційних циклів і циклів спеціалізації зі спеціальності «Трансплантологія».

Професор Є.Я. Баран зробив вагомий внесок у розроблення нормативно­правових документів Кабінету Міністрів і МОЗ України щодо трансплантації органів та в розроблення Програми розвитку трансплантації органів в Україні на найближчі 3–5 років.

Наукова, лікувальна та громадська діяльність Є.Я. Барана широко відомі в Україні й за її межами. Він брав активну участь у міжнародних і державних з’їздах, конференціях трансплантологів, хірургів, урологів, нефрологів і фізіологів, а також був членом Європейської ниркової асоціації та Європейської асоціації діалізологів і трансплантологів. У 2000 р. його нагороджено міжнародним орденом Миколи Чудотворця І ступеня «За примноження добра на Землі».